Травень для української культури – це місяць глибоких роздумів та знакових дат. 155-річчя від дня народження неперевершеного майстра психологічної новели – Василя Стефаника. Його слово, викарбуване з болю та любові до рідного краю, сьогодні звучить пророче як ніколи.
Коли мільйони українців змушені були покинути свої домівки, питання зв’язку з рідною землею перейшло з розряду літературних тем у площину живої рани. Стефаник як ніхто інший відчував цю метафізичну пуповину, що єднає людину з її корінням.
«Творчість Василя Стефаника — це жива правда про українську душу. Його новели вчать нас співчуття, гідності та любові до свого народу. Саме через таких постатей формується національна пам’ять і духовна сила України».
Коментарі
Дописати коментар