«Школяр і комп’ютер: технології без шкоди»: Як визначити та зловити фейк?

  

Як боротися з фейками?

Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, ще в 2003 році в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.

Є в США і фактчекінг-сайти, які спростовують міфи про американську культуру – наприклад, snopes.com та TruthOrFiction.com.

Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини. Сайт регулярно оновлюється, а матеріали не лише спростовують фейки, а й пояснюють різні аспекти політики. Зокрема – нюанси Брекзиту.

Французькі ЗМІ навіть розробили інструмент для перевірки фактів. Так у базі сайтів Les Décodeurs можна перевірити надійність джерела – чи часто сайт поширює недостовірну інформацію. На жаль, верифікація працює тільки французькою мовою.

Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися за посиланням.

В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано і спростовано 919 неправдивих повідомлень. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну – російські ЗМІ. А VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».

 

Як розпізнати фейк?

Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:

1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.

2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.

3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?

4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.

5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.

6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.

7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.

8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.

Що ще?

Англійською мовою доступні безкоштовні курси та відео про фактчекінг. Наприклад, освітній канал CrashCourse створив серію з 12 відео з медіаграмотності, а платформа FutureLearn презентувала курс Media Literacy and Representation.

А студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй». Вже впродовж перших модулів слухачі дізнаються, як відрізняти фейки від правди, чому мозок вірить неправді та як виник популярний фейк про переможця олімпіади мемів. А якщо хочете перевірити себе на практиці – спробуйте пройти фейкотест.

 

Навчайтесь та бережіть власний інформаційний простір!

Коментарі