За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.
У навечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка...
Після заходу Сонця у Щедрий вечір дівчата збираються гуртом і щедрують. Проте не все так просто. За традицією дівчата мають вбиратися в образи міфічних істот – Меланку, Василя та їх дружок.
Меланка має носити віночок зі стрічками та намисто, а Василь – шаровари, жупан, шапку та чоботи.
Хлопці також можуть щедрувати. Ця традиція називається "водити Меланку". Проте їхнє дійство дещо відрізняється від дівочого. Серед персонажів можна зустріти: козу, журавля, цигана та циганку, чорта з ріжками, ведмедя та, звичайно, Меланку.
У головну героїню вбирається хлопець з найкращим почуттям гумору.
За переказами свято Маланки продовжувалось до настання світанку. Вранці на роздоріжжі щедрувальники палили снопи соломи – дідухи – , які стоять від Святвечора до Нового року. Потім хлопці та дівчата стрибають через багаття.
Зі світанком хлопці йшли вітати з Новим роком господарів кожної хати, засіваючи зерном. Ця традиція збереглась і до сьогодні.
Дівчата не беруть участь у цьому обряді. За народним віруванням, дівчата, які засівають, не приносять щастя в оселю.
Коментарі
Дописати коментар