Влітку 1944 року доля Єйфелевої вежі висіла на волосині. Союзницькі війська просувалися вперед і Гітлер дав наказ зрівняти її з землею. Вона була врятована лише по волі генерала, що проушив прямий наказ свого фюрера. Що це було – героїзм заради цінного надбання світової культури чи досить прагматичний крок для власного порятунку?
ОКУПАЦІЯ ФРАНЦІЇ
Окупаційний режим діяв у Франції з червня 1940 року, коли між нацистською Германією і Францією було підписане друге Комп’єнське перемир’я, за яким дві третини країни, в тому числі і Париж, опинилися під владою Третього рейху. Гітлер прагнув реваншу після поразки Германії в Першій світовій війні. Доречі, цей договір зумисне був підписаний там же і у тому ж вагоні, де було підписано Комп’єнське перемир’я 1918 року. На чотири роки Париж став місцем перебування солдатів вермахту, по Єлисейським полям то і діло марширували німецькі солдати, вулиці майоріли агітаційними вивісками і свастикою. Але, схоже, із усіх окупованих територій Париж був самим спокійним містом.
Солдати вермахта в Парижі

Дітріх фон Хольтіц
ЧИ ГОРИТЬ ПАРИЖ?
15 серпня 1944 року війська союзників вже знаходилися в безпосередній близькості до Парижа. Від Гітлера надходили накази тримати Париж до кінця. Коли ж стало зрозуміло, що місто не втримати, то він віддав наказ знищити французьку столицю. Напередодні вирішальної битви було розстріляно і відправлено до Бухенвальду сотні “неблагонадійних”. В місті розпочався загальний страйк. 17 серпня комендант отримав наказ замінувати і підірвати мости через Сену, знищити всі історичні і релігійні будівлі в місті, а крім того, зрівняти з землею Ейфелеву вежу. Але Дітріх фон Хольтіц відмовився виконувати цей наказ фюрера. Чому він так вчинив? Спірне питання. Скоріш за все Париж він любив, а фюрера на той час вважав психічно хворим і, крім того, ніякого практичного сенсу в такому варварстві не було.Але є і друга, більш прагматична версія. Дітріх фон Хольтіц не міг не розуміти, що німецька армія понесе поразку в битві за французьку столицю, і, відмовившись виконувати наказ Гітлера, він думав в першу чергу про свою долю. Знищення Ейфелевої вежі однозначно перевело б його в число воєнних злочинців з усіма витікаючими наслідками. Також варто врахувати, що санкцій з боку свого начальства він, в принципі, міг вже не боятись а його дружина і діти вже полишили підконтрольні рейху території і небезпека їм не загрожувала.
Битва за Париж тривала усього шість днів, починаючи з 19 серпня 1944 року. А вже 25 серпня генерал Дітріх фон Хольтіц підписав документ про припинення вогню і здався військам союзників.

Звільнення Парижа
До 1947 року колишній генерал вермахта перебував у в’язниці спочатку в Англії, а потім у США. Після цього його було звільнено. Через чотири роки вийшли у світ його мемуари за назвою “Воїнський обов’язок. Спогади генерала вермахта про війну на заході та сході Європи”. Париж, в якому він був колись воєнним губернатором, Дітріх фон Хольтіц відвідував принаймні один раз, коли не надовго відвідав готель «Hôtel Meurice». у ньому за часів війни розташовувався штаб німецьких військ. Пробувши в готелі чверть години він відмовився від запропонованого йому господарем шампанського і пішов геть.

Дітріх фон Хольтіц після звільнення

похорони Дітріха фон Хольтіца
Одне безперечно – Ейфелева вежа, яка була збудована до відкриття паризької Всесвітньої виставки 1889 року, а пізніше стала візитівкою Парижа, залишилася неушкодженою. І на сьогодні залишається одним із найпопулярніших місць, де прагнуть побувати туристи.
Джерело: https://zvidusil.in.ua
Коментарі
Дописати коментар