Погодьтеся, саме словосполучення “мирний ядерний вибух” сьогодні
звучить для нас якимось дивним і сюрреалістичним. Але кілька десятиліть
назад енергія ядерних вибухів серйозно розглядалася як засіб для швидкої
і дешевої реалізації господарських завдань.
Вперше про можливість використання ядерних зарядів в господарських цілях заговорили представники СРСР. І не де-небудь, а в стінах ООН на одному з міжнародних заходів. 23 листопада 1949 року, лише через три місяці після вдалого випробування першої радянської атомної бомби, він заявив: “Радянський Союз не використовував атомну енергію для накопичення арсеналу атомних бомб… Він використовує атомну енергію для досягнення задач власної економіки: для знесення гір, зміни течії річок, зрошення пустель, прокладання нових шляхів в тих краях, де ще не ступала нога людини”. Звісно, це було лицемірством. Радянський Союз вже втягнувся в холодну війну і гонку озброєнь з США, і намагався догнати Америку за арсеналом ядерної зброї. Але ідея мирного атому дійсно заволоділа розумами учених.
Випробування першого експериментального пристрою Gnome відбулося 10
грудня 1961 року, а вже 6 липня 1962 року в Неваді на випробувальному
полігоні було проведено операцію Storax Sedan. Спеціалісти хотіли
визначити ефективність мирних ядерних вибухів для виверження великих
об’ємів землі і гірських порід, щоб потім використовувати їх для
будівництва великих інфраструктурних об’єктів.
Результат вибуху 104 кілотонного термоядерного пристрою дійсно
вражає. Навіть на сьогодні кратер від вибуху є найбільшим штучним
об’єктом в США. Було вивержено більше 11 мільйонів тон ґрунту,
утворилася воронка глибиною 100 і діаметром 390 метрів.
Тоді мало розуміли небезпеку радіаційного забруднення. Радіоактивні хмари забруднили землі штатів Айова, Небраска, Іллінойс і Південна Дакота. Саме через радіацію в подальшому програму згорнули. Було вирішено, що будівництво гаваней, кар’єрів, дамб і видобуток корисних копалин не варті такого масштабного забруднення землі. А на сам кратер досі водять екскурсії.
Вперше про можливість використання ядерних зарядів в господарських цілях заговорили представники СРСР. І не де-небудь, а в стінах ООН на одному з міжнародних заходів. 23 листопада 1949 року, лише через три місяці після вдалого випробування першої радянської атомної бомби, він заявив: “Радянський Союз не використовував атомну енергію для накопичення арсеналу атомних бомб… Він використовує атомну енергію для досягнення задач власної економіки: для знесення гір, зміни течії річок, зрошення пустель, прокладання нових шляхів в тих краях, де ще не ступала нога людини”. Звісно, це було лицемірством. Радянський Союз вже втягнувся в холодну війну і гонку озброєнь з США, і намагався догнати Америку за арсеналом ядерної зброї. Але ідея мирного атому дійсно заволоділа розумами учених.
В США розробили програму по вивченню можливості використання ядерних
зарядів для видобутку корисних копалин і інших мирних цілей. Наприклад,
всерйоз розглядалися проекти прокладання нового Панамського
каналу, побудова величезної штучної гавані на Алясці і зруйнування
гірського ланцюга Бристоль в пустелі Мохаве для побудови через нього
автомобільної та залізничної магістралі. Одним із лідерів цих ідей був
відомий американський фізик-ядерник Едвард Теллер. Планувалося досягти
ці завдання шляхом серії із кількох десятків ядерних вибухів.
Вибух Storax Sedan
Воронка від вибуху Storax Sedan
Вигляд з космосу
Тоді мало розуміли небезпеку радіаційного забруднення. Радіоактивні хмари забруднили землі штатів Айова, Небраска, Іллінойс і Південна Дакота. Саме через радіацію в подальшому програму згорнули. Було вирішено, що будівництво гаваней, кар’єрів, дамб і видобуток корисних копалин не варті такого масштабного забруднення землі. А на сам кратер досі водять екскурсії.
Оглядовий майданчик на краю кратера Storax Sedan
Джерело: https://zvidusil.in.ua
Коментарі
Дописати коментар