Є такі винаходи, які
повністю змінюють плин історії. Просто в один прекрасний момент орбіта
нашого Всесвіту розвертається на 180 градусів, і людство починає
крокувати у напрямку світла або ж темряви....
Серед «світлих» винаходів потрібно згадати книгу. Книга... Що воно таке? Друг, порадник, вчитель... Саме книга дає можливість нам дізнатися про недосяжні місця та далекі події. А ще – це машина часу. Хто сказав що її не існує? А як тоді пояснити те, що завдяки книзі ми маємо можливість опинитися у далекому середньовіччі, «познайомитися» з видатними діячами, «пережити» страшні часи інквізиції?
Чи, можливо, ви ніколи не подорожували у майбутнє за допомогою творів письменників-фантастів?
Книга – це одне з чудес світу, котра, як на мене, ніколи не матиме аналогів, і навіть розрекламований Інтернет не в змозі замінити і подарувати нам бодай частинку тієї магії, яка присутня на сторінках улюблених книг...
Якщо ви серед тих, хто погоджується зі мною, то саме час до бібліотеки. Це – фантастичне місце, у якому зберігається мудрість поколінь. Саме тут найкраще відчувається атмосфера казки. Нам, ковельчанам, надзвичайно пощастило, адже у місті для нас працює одразу кілька бібліотек.
Особливої уваги заслуговує центральна районна бібліотека, що знаходиться на розі вулиць Незалежності та Степана Бандери. Перебралася вона сюди у 1982, а взагалі її історія починається 1940 року. Спочатку це були лише дві кімнати з фондом якихось 14 тисяч книг.
Але час та люди не стояли на місті, знання були потрібні всім. У 1957 році її фонд збільшується до 17 тисяч книг, і саме тоді її переводять до села Колодяжного, в один із будинків музею Лесі Українки.
З 1980 року у бібліотеці стали практикувати такі форми роботи, як лекції, усні журнали, вечори запитань і відповідей, тощо. А вже у 1982 році, як зазначалося вище, бібліотека перебирається на своє теперішнє місце, і її книжковий фонд збільшується до 60 тисяч примірників.
Бібліотека сучасна – це тисячі книг, мудрі та досвідчені працівники і ... Інтернет. В 2003 році в бібліотеці відкрито Інтернет-центр, створений за підтримки Посольства США в Україні. І сьогодні всі бажаючі, віком від 15 років можуть скористатися Всесвітньою мережею.
Ця бібліотека обслуговує доросле населення та юнацтво, а от для маленьких читачів є окрема бібліотека, яка знаходиться в парку імені Лесі Українки. Хочеться сказати особливе «спасибі» її працівникам, адже їм вдалося створити неймовірну атмосферу казки та чуда. Це не порожні слова, бо ж пересвідчилася в цьому на власному досвіді. У цій бібліотеці я виросла як Читач та як Людина, саме тут визначилася зі смаками та уподобаннями щодо літератури і тут я раз і назавжди зрозуміла, що книги – це не просто сторінки з літерами, це – магія.
Велика подяка бібліотекарям – людям, які творять казку. Дякую за їхню невтомну працю, за мудрість та тепло, якими вони діляться з відвідувачами!
Вільям Хезлітт писав: «Книги вкрадаються в наше серце; слова поета домішуються в нашу кров. Ми читаємо їх в молодості і згадуємо про них у старості. Ми дихаємо їх атмосферою і зобов’язані їм усім».
Це дійсно так. Варто читати! Сьогодні, коли швидкість життя просто шалена, треба знайти бодай декілька хвилин, щоб зануритися у світ Літератури, вдихнути запах пергаменту і відчути той хвилюючий момент, коли ти перестаєш бути собою, а стаєш частиною книги, яку тримаєш у руках.
А ще варто пам’ятати істину великого Кобзаря: «Учітесь, читайте...». Читайте, люди, Слово того варте!
Тетяна ЛОМАКОВА
Серед «світлих» винаходів потрібно згадати книгу. Книга... Що воно таке? Друг, порадник, вчитель... Саме книга дає можливість нам дізнатися про недосяжні місця та далекі події. А ще – це машина часу. Хто сказав що її не існує? А як тоді пояснити те, що завдяки книзі ми маємо можливість опинитися у далекому середньовіччі, «познайомитися» з видатними діячами, «пережити» страшні часи інквізиції?
Чи, можливо, ви ніколи не подорожували у майбутнє за допомогою творів письменників-фантастів?
Книга – це одне з чудес світу, котра, як на мене, ніколи не матиме аналогів, і навіть розрекламований Інтернет не в змозі замінити і подарувати нам бодай частинку тієї магії, яка присутня на сторінках улюблених книг...
Якщо ви серед тих, хто погоджується зі мною, то саме час до бібліотеки. Це – фантастичне місце, у якому зберігається мудрість поколінь. Саме тут найкраще відчувається атмосфера казки. Нам, ковельчанам, надзвичайно пощастило, адже у місті для нас працює одразу кілька бібліотек.
Особливої уваги заслуговує центральна районна бібліотека, що знаходиться на розі вулиць Незалежності та Степана Бандери. Перебралася вона сюди у 1982, а взагалі її історія починається 1940 року. Спочатку це були лише дві кімнати з фондом якихось 14 тисяч книг.
Але час та люди не стояли на місті, знання були потрібні всім. У 1957 році її фонд збільшується до 17 тисяч книг, і саме тоді її переводять до села Колодяжного, в один із будинків музею Лесі Українки.
З 1980 року у бібліотеці стали практикувати такі форми роботи, як лекції, усні журнали, вечори запитань і відповідей, тощо. А вже у 1982 році, як зазначалося вище, бібліотека перебирається на своє теперішнє місце, і її книжковий фонд збільшується до 60 тисяч примірників.
Бібліотека сучасна – це тисячі книг, мудрі та досвідчені працівники і ... Інтернет. В 2003 році в бібліотеці відкрито Інтернет-центр, створений за підтримки Посольства США в Україні. І сьогодні всі бажаючі, віком від 15 років можуть скористатися Всесвітньою мережею.
Ця бібліотека обслуговує доросле населення та юнацтво, а от для маленьких читачів є окрема бібліотека, яка знаходиться в парку імені Лесі Українки. Хочеться сказати особливе «спасибі» її працівникам, адже їм вдалося створити неймовірну атмосферу казки та чуда. Це не порожні слова, бо ж пересвідчилася в цьому на власному досвіді. У цій бібліотеці я виросла як Читач та як Людина, саме тут визначилася зі смаками та уподобаннями щодо літератури і тут я раз і назавжди зрозуміла, що книги – це не просто сторінки з літерами, це – магія.
Велика подяка бібліотекарям – людям, які творять казку. Дякую за їхню невтомну працю, за мудрість та тепло, якими вони діляться з відвідувачами!
Вільям Хезлітт писав: «Книги вкрадаються в наше серце; слова поета домішуються в нашу кров. Ми читаємо їх в молодості і згадуємо про них у старості. Ми дихаємо їх атмосферою і зобов’язані їм усім».
Це дійсно так. Варто читати! Сьогодні, коли швидкість життя просто шалена, треба знайти бодай декілька хвилин, щоб зануритися у світ Літератури, вдихнути запах пергаменту і відчути той хвилюючий момент, коли ти перестаєш бути собою, а стаєш частиною книги, яку тримаєш у руках.
А ще варто пам’ятати істину великого Кобзаря: «Учітесь, читайте...». Читайте, люди, Слово того варте!
Тетяна ЛОМАКОВА
Коментарі
Дописати коментар