З давніх-давен цей пластичний яскраво-жовтий метал високо цінується за свої надзвичайні властивості. Серед інших металів золото виділяється своїм кольором, блиском, пластичністю і стійкістю до корозії. Через те, що в очах золотошукачів воно мало величезну цінність, історія золота не схожа на історію будь-якого металуЗолото шукають на землі, в річках і струмках, та навіть на глибині тисячі метрів під землею. воно у вигляді дорогих ювелірних виробів прикрашало царів та цариць. Ним прикрашали престоли і стіни палаців. Золотим ідолам у вигляді риб, птахів, звірів та інших живих істот поклонялися як богам. Безперервні пошуки золота дуже вплинули на історію людства.
Золото і історія
Давньоєгипетські фараони посилали за золотом в далекі землі своїх купців і воїнів, адже вважали, що воно належало виключно єгипетським богам і фараонам. У знайденій у 1922 році гробниці Тутанхамона було безліч безцінних золотих скарбів. Навіть його саркофаг було виготовлено із чистого золота.На думку деяких учених, Олександр Македонський “спочатку вирушив в Азію за легендарними золотими скарбами Персії”. Кажуть, що його армія послуговувалася тисячами в’ючних тварин, щоб перевезти до Греції награбоване в Персії золото. Внаслідок цього Греція стала багатою на золото країною.
Один історик розповідає, що римським «імператорам золото допомагало забезпечити вірність своїх чиновників та заручитися підтримкою іноземних сановників. Демонструючи ефектні золоті прикраси, вони вражали й часто залякували своїх підданих величчю багатства». Як зазначено в одному з джерел, римляни здобули багато золота завдяки тому, що завоювали Іспанію та захопили іспанські золоті копальні.
Однак історія золота не була б повною, якби ми не згадали її кривавих сторінок. Це історія завоювань, жорстокості, поневолення та смерті.
Криваві сторінки історії
Цивілізація розвивалася. На пошуки нових земель, нових колоній та золота вирушали все більші й потужніші кораблі. Бажання знайти золото оволодівало багатьма мандрівниками, у тому числі першовідкривачем, мореплавцем Христофором Колумбом (1451—1506).У пошуках золота Колумб зовсім не зважав на життя місцевих жителів. Розповідаючи королю і королеві Іспанії, які фінансували його експедиції, про своє перебування на одному з островів Колумб записав у своєму корабельному журналі:«Щоб правити тут, потрібно лише оселитись тут та заявити про свою владу над тубільцями, які виконуватимуть все, що їм накажуть. (…) Індіанці… голі та беззахисні, тому вони будуть виконувати накази і працювати». Колумб гадав, що має Боже благословення: золото допомогло б Іспанії вести святі війни. Одного разу, отримавши в подарунок золоту маску, Колумб сказав: «Хай Бог у своїй милості допоможе мені знайти золото».
Іспанським конкістадорам, які перетинали моря у пошуках золота слідом за Колумбом, король Іспанії Фердинанд наказував: «Привезіть мені золото! Якщо можливо, здобувайте його гуманним шляхом. Але привезіть мені його, незалежно від того, як ви його дістанете». Безжалісні конкістадори вбивали тисячами місцевих мешканців у Мексиці, Центральній і Південній Америці. Золото, відправлене конкістадорами до Іспанії, образно кажучи, було залите кров’ю.
Потім з’явились пірати, які плавали під власним прапором. У відкритому морі вони грабували навантажені золотом та іншими коштовностями іспанські галіони. А ті, часто беззбройні, з невеликою кількістю людей, не могли достойно протистояти добре озброєним піратам. Протягом XVII та XVIII сторіч піратство було грозою мореплавців, особливо у Вест-Індії та вздовж берегів Америки.
Золота лихоманка XIX сторіччя
У 1848 році в долині Сакраменто (Каліфорнія, США) відкрили родовище золота. Незабаром чутки про це поширились, і нескінченна кількість переселенців рушила закладати свої ділянки. Наприкінці наступного року Каліфорнія потрапила в облогу десятків тисяч золотошукачів — шукачів удачі зі всього світу. Населення Каліфорнії зросло з близько 26 000 у 1848 році до приблизно 380 000 у 1860 році. Фермери залишали землю, моряки — кораблі, солдати дезертирували — все заради того, щоб спробувати щастя у пошуках золота. Про деяких казали, що вони були «кровожерливими пройдисвітами». Це строкате збіговисько захлиналось у злочинах і насильстві. Ті, кого вабило тільки золото, але відлякувала тяжка праця, пов’язана з його добуванням, вдавалися до крадіжок, грабунку поштових карет та поїздів.У 1851 році, відразу після каліфорнійської золотої лихоманки, світ облетіла звістка про величезні родовища золота в Австралії. Казали, що «золота там — хоч греблю гати». За короткий час Австралія стала передовим виробником золота. Дехто з каліфорнійських поселенців швидко зібрався й вирушив до Австралії. Населення цієї країни блискавично зросло: з 400 000 у 1850 році до понад 1 100 000 у 1860 році. Сільське господарство та інша робота були полишені напризволяще, адже більшість людей взялися шукати щастя в золоті.
Наприкінці XIX сторіччя, як тільки стало відомо про знахідки на Юконі та Алясці, схиблені на золоті золотошукачі кинулися туди у пошуках золота. Тисячі людей, борючись із лютим морозом, вирушили далеко на північ — до Клондайку й Аляски, аби застовпити ділянки золотих родовищ.
Затонулі скарби
У XX сторіччі, коли розвинулось глибоководне плавання, шукачі золота подались на морське дно. Там вони розшукували затонулі кораблі зі скарбами: золотими прикрасами та іншими пам’ятками, виготовленими сторіччя тому.Двадцятого вересня 1638 року іспанський галеон «Консепсіон», розбившись об скелі через несприятливу погоду, затонув біля берегів острова Сайпан у Тихому океані. Він був завантажений золотом й іншими скарбами, вартість яких становила б сьогодні десятки мільйонів доларів. З усіх, хто був на галіоні, а їх було 400 чоловік, більшість загинула в цій катастрофі. Водолази дістали з решток розбитого корабля 32 золотих ланцюги, кожний з півтора метра завдовжки і вагою декілька кілограмів. Загалом було піднято 1300 золотих ювелірних виробів: ланцюжків, хрестів, медальйонів, брошок, перснів та пряжок.
Знайшли й рештки інших кораблів. У 1980 році біля узбережжя Флориди (США) водолази визначили місце затонулого у XVII сторіччі іспанського галіона «Санта Маргарита». Наприкінці наступного року водолази дістали золоті злитки вагою понад 44 кілограми, а також інші золоті предмети.
Золото війни
Після капітуляції німецького уряду у 1945 році союзні війська зробили несподіване відкриття у соляних копальнях Кайзерода в Тюрінгії (Німеччина). За даними газети «Атланта джорнел», «знахідка у копальнях приголомшує: золоті злитки, витвори мистецтва, гроші та цінні папери — все це оцінюється у 2,1 мільярда доларів США». Крім того, знайдено мішки, наповнені золотими й срібними (частково вже переплавленими) зубними коронками жертв холокосту. Цей грандіозний запас золота давав змогу нацистським воєначальникам фінансувати тривалу війну. Згідно з повідомленням газети, золото на суму приблизно 2,5 мільярда доларів США було повернуто у десять країн, колись окупованих Гітлером. Оскільки дуже поширена думка, що не все сховане нацистське золото знайшли, його пошуки продовжуються.Золото, звичайно, цінне. Однак є речі набагато цінніші. Ані за золото, ані за якийсь матеріальний скарб не купити життя. Біблійна мудрість говорить: «Наскільки ж ліпше здобути мудрість, ніж золото!І ліпше набути розуміння, ніж срібло.» (Прислів’я 16:16). Справжня мудрість, може зробити змістовнішим життя тепер і принести вічне життя в майбутньому. «Щаслива людина, яка знаходить мудрість, і чоловік, який набуває розважливості, тому що здобути мудрість ліпше, ніж набути срібло — такий здобуток дорожчий від золота. Мудрість цінніша, ніж корали, і ніщо з того, чого ти бажаєш, не зрівняється з нею. В її правій руці — довголіття, а в лівій — багатство і слава. Шляхи її — шляхи приємні, і всі дороги її мирні. Для тих, хто її тримається, вона — дерево життя, і ті, хто міцно вхопився за неї, будуть названі щасливими.» (Прислів’я 3:13—18).
Деякі відомості про золото• Серед інших металів золото найбільш ковке та еластичне. З нього можна розплескати лист завтовшки 0,1 мікрометра. Унцією золота (тобто 28 грамами) можна покрити площу приблизно в 17 квадратних метрів. Одну унцію золота можна розтягнути в дріт завдовжки 70 кілометрів.• Оскільки щире золото надзвичайно м’яке, для виготовлення ювелірних виробів та інших золотих предметів його переважно сплавляють з іншими металами, щоб збільшити міцність. Вміст золота, тобто проба, визначається числом грамів золота в 1000 грамах сплаву. За каратною системою, 1000-на проба відповідає 24 умовним одиницям, що називаються каратами. Отже, 12 каратів — 50 відсотків золота, 18 каратів — 75 відсотків, 24 карати — щире золото.• Передовими країнами-виробниками золота є Південно-Африканська Республіка та Сполучені Штати Америки.
З журналу “Пробудись”
Коментарі
Дописати коментар