“Нащадки козацької слави”

Саме козацькі традиції остаточно сформували український етнос, заклавши у нього зерна свободи, демократії та самозахисту

Якби не козаки, то ще не відомо, що було б Україною та з українцями. 

Точніше - що могло б бути замість України та українців.Наш край в усі час був надто привабливим для численних ворогів. Таким він лишається навіть у ХХІ столітті.

А для того, аби усі охочі моги поглибити свої знання козацького періоду історії України,  ми пропонуємо наступну підбірку. У ній ви знайдете як узагальнюючі праці, так і роботи, присвячені окремим сторонам життя козаків, їхнім найважливішим битвам та найвеличнішим постатям.

Історія українського війська

Почати ознайомлення з козацькою добою можна з цих понад 400 сторінок високоякісної кольорової поліграфії.

У книзі вміщено 300 фотографій з колекції Національного історичного музею України та художні реконструкції відомого українського ілюстратора Олександра Ком’яхова. Авторами текстів виступили 10 науковців з України та Великої Британії на чолі з відомим військовим істориком, реконструктором і знавцем зброї Кирилом Галушком.

Видання можна охарактеризувати як "високохудожній лікбез", після бодай побіжного ознайомлення з яким, не кажучи вже про уважне прочитання, не закохатися у козацтво просто неможливо.

Дмитро Яворницький. Історія запорозьких козаків

Якщо коротко, то це класичний твір класичного автора на класичну тему. Будь-хто з дослідників козаччини і, тим більше, кожен з шанувальників рідної історії має відштовхуватися від опублікованого ще у ХІХ ст. наукового доробку Яворницького.

У своєму 3-томному виданні Яворницький дуже детально зупиняється на ніби як другорядних подробицях - харчуванні, звичаях, віруваннях, зброї козаків. Водночас, без цих подробиць не можливо зрозуміти те, звідки пішли та ким насправді були козаки. 

Козацькі січі

Це перше видання, в якому фахівці з кількох міст та наукових інституцій спільно визначили та науково обґрунтували місця постійного розташування усіх 9 січей: Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької, Кам'янської, Олешківської, Нової (Підпільненської) та Задунайської.

Оскільки частину цих локацій затоплено водами водосховищ разом з легендарними Дніпровими порогами, наведені відомості є особливо цінними.

На додачу у цьому колективному дослідженні є цікаві думки щодо походження й утворення республіки козаків, її економіки, міжнародних відносин, культури. 

Петро Сас. Полководець Петро Сагайдачний

 

Основну увагу тут приділено кільком поворотним моментам життєвого шляху гетьмана-галичанина, відомого широкому загалові насамперед як творець козацької флотилії: йдеться про морський похід на Феодосію (Кафу), посольство до перського шаха Аббаса І, війну з Московією (1617-1618) та порятунок України і Польщі від турецької навали у Хотинській війні (1621).

Шанувальники історії також знайдуть для себе у цій книзі важливі подробиці функціонування козацької та церковної бюрократії та інших тогочасних особливостей політичного процесу, якими вдало користувався Сагайдачний. І які так само застосовувалися проти нього.

Валерій Смолій, Валерій Степанков. Богдан Хмельницький

Дослідження "двох Валеріїв" з Кам'янець-Подільського університету - перший з яких очолює Інститут історії України НАН й у 1997-1999 рр. був віце-прем'єр-міністром, а другий став професором у своїй alma mater - мало вже кілька видань, кілька видозмін назви, включно з різноманітними доповненнями та уточненнями.

Але сутність роботи лишається незмінною: гетьман не прагнув "возз'єднати Україну з Росією", а творив повноцінну, незалежну українську державу.

Допитливих читачів також чекають відповіді на запитання: 

Яку роль у кар'єрі Богдана Зиновія відіграли його власні життєві драми? Чому випускник одного з найкращих єзуїтських коллегіумів Речі Посполитої раптом починає боротьбу з ополяченням та окатоличенням? Який саме зі своїх чисельних зовнішньополітичних союзів гетьман вважав найуспішнішим? Чому після смерті Хмельницького починається доба під назвою "Руїна"?

Борис Крупницький. Гетьман Мазепа та його доба

Учасник національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Крупницький після відступу армії УНР під натиском білшовиків емігрував до Німеччини, де став професором Українського вільного університету (УВУ) та Богословсько-педагогічної академії у Мюнхені.

Маючи доста часу і, що найголовніше, повну незалежність від радянської партійної цензури Борис Дмитрович став автором чи не найповнішого дослідження про життя та спадщину "батька українського барокко". 

За власними словами дослідника, підготувати таку ґрунтовну працю його надихнуло постійне спотворення образу Мазепи російськими та деякими європейськими авторами, котрі сприймали гетьмана переважно крізь призму його стосунків з Петром I.

Через це поза їхньою увагою лишалися цілі пласти досягнень Мазепи і мазепинців в економіці, культурі, архітектурі та дипломатії.