На місяці живуть людиноподібні істоти з крилами як у кажанів

Питання стосовно існування життя десь за межами Землі давно хвилює як учених, так і простих людей. “Якщо життя змогло виникнути на Землі, то чому б воно не могло з’явитися десь на інших планетах? Чи існує десь розумне позаземне життя?

СЕНСАЦІЯ 1835-го РОКУ

У серпні 1835-го року одна із найбільших і солідніших газет Нью-Йорка «The New York Sun» вибухнула серією сенсаційних статей, в яких розповідалося про те, що на Місяці виявили розумне життя.
В статтях розповідалося, що знаменитий британський астроном Джон Гершель отримав від британського уряду таємне завдання і на Мисі Доброї Надії побудував небачений до цього часу величезний телескоп-рефлектор. І за допомогою цього телескопа йому вдалося розгледіти поверхню Місяця в найменших дрібницях.
Повідомлялося, що Гершель побачив на Місяці моря і річки, ліса, долини, зміг розгледіти чудернацьких тварин і навіть мешканців Місяця – дивну расу людиноподібних істот з крилами як у кажанів (летючих мишей).

Ілюстрація до однієї з статей

РЕАКЦІЯ

На деякий час у Нью-Йорку, а потім і по всій країні “відкриття Гершеля” стали темою номер один. Редакція «The New York Sun»
ледь встигала додруковувати додаткові тиражі номерів з історіями про мишолюдей – мешканців Місяця. Тиражі газети підскочили до неба. Інші газети не бажали відставати від тренду і також почали писати про людей Місяця. Навіть «The New York Times» долучилася до цих розповідей.

Ілюстрація, що зображає мешканців Місяця, та його флору і фауну

Досить серйозно пропонувалися різні способи для встановлення контакту з братами по розуму з Місяця. Так, наприклад, автори одного з проектів пропонували викласти на Великих рівнинах (величезне плато на території США і Канади) букви з каменів, щоб їх було видно з Місяця і потім чекати відповіді звідти. А американські протестанти стали всерйоз задумуватися над тим, як відправити на Місяць місіонерів, щоб навернути мешканців Місяця в християнство.
Ця “суперновина” поширилася і за межі США. Так статті було перекладено на німецьку, іспанську, французську, португальську, італьянську, турецьку і російську мови. Правда в Європі ці публікації не викликали такого ажіотажу.

ВИКРИТТЯ

Річард Адамс Локк

На щастя, обман досить швидко було викрито. Автором статей виявився редактор газети «The New York Sun» Річард Локк. Скептики, що сумнівалися в правдивості публікацій з’явилися зразу, але довгий час їх була переважна меншість. Так, редакцію газети відвідала делегація Єльського університету з вимогою показати статті з европейських наукових журналів на які буцім-то посилалась газета. Але, звісно, ніяких статей не існувало. Локку довелося викручуватися і делегація повернулася ні з чим.
А через кілька тижнів Локк будучи трохи напідпитку в одному з барів проговорився, що видумав усю цю історію. Цю новину негайно опублікували конкуруючі газети. Дивно, але це практично не вплинуло на тиражі газети «The New York Sun». Знайшлися і ті. хто навіть після публікації викриття брехні, продовжували вірити в існування мишолюдей – загадкових мешканців Місяця. Остаточну крапку було поставлено через кілька років Джоном Гершелем, який на своїй відкритій лекції в Нью-Йорку спростував всі чутки.

ЧОМУ В ЦЕ ПОВІРИЛИ?

На початку ХІХ можливість існування життя на інших планетах Сонячної системи не здавалася такою неймовірною, як зараз. Багато відомих учених допускали, або як мінімум не заперечували, можливість існування життя, в тому числі і розумного, на інших планетах онячної системи.

Джон Гершель

Крім того, статті були написані дуже грамотно, з великою кількістю науковоподібних пояснень. Автор статей, наприклад, в деталях описував конструкцію фантастичного телескопа. За його словами Гершель поєднав в одному пристрої телескоп і мікроскоп, тобто використовував мікроскоп, щоб роздивитись найдрібніші деталі на зображенні, отриманому за допомогою телескопа. Крім того, статті посилалися на поважні і відомі наукові видання, такі як  Edinburgh Scientific Journal.
Правдоподібності історіям також додавав по-перше авторитет Джона Гершеля, який на той час був дуже відомий і авторитетний, як сьогодні Альберт Енштейн чи Стівен Хокінг. А, по-друге, високий авторитет в Америці європейської науки в цілому.
Джон Гершель дійно тоді перебував на Мисі Доброї Надії, де проводив астрономічні спостереження. Інформація про це вже була в американській пресі до всієї цієї історії і це також зіграло на руку фальсифікаторам.
Зараз можна посміятися над довірливими американцями, які повірили в таку сміхотворну вигадану історію, але не варто забувати, що ті ж самі прийоми і сьогодні успішно використовують автори фейкових новин.
Джерело: https://zvidusil.in.ua