5 ПРАКТИЧНИХ ПОРАД БАТЬКАМ - ДЛЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
«Школяр і комп’ютер: технології без шкоди»: Як визначити та зловити фейк?
Як боротися з фейками?
Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, ще в 2003 році в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.
Є в США і фактчекінг-сайти, які спростовують міфи про американську культуру – наприклад, snopes.com та TruthOrFiction.com.
Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини. Сайт регулярно оновлюється, а матеріали не лише спростовують фейки, а й пояснюють різні аспекти політики. Зокрема – нюанси Брекзиту.
Французькі ЗМІ навіть розробили інструмент для перевірки фактів. Так у базі сайтів Les Décodeurs можна перевірити надійність джерела – чи часто сайт поширює недостовірну інформацію. На жаль, верифікація працює тільки французькою мовою.
Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися за посиланням.
В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано і спростовано 919 неправдивих повідомлень. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну – російські ЗМІ. А VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».
Як розпізнати фейк?
Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:
1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.
5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.
6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.
7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.
8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.
Що ще?
Англійською мовою доступні безкоштовні курси та відео про фактчекінг. Наприклад, освітній канал CrashCourse створив серію з 12 відео з медіаграмотності, а платформа FutureLearn презентувала курс Media Literacy and Representation.
А студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй». Вже впродовж перших модулів слухачі дізнаються, як відрізняти фейки від правди, чому мозок вірить неправді та як виник популярний фейк про переможця олімпіади мемів. А якщо хочете перевірити себе на практиці – спробуйте пройти фейкотест.
Навчайтесь та бережіть власний інформаційний простір!
Практичні поради від бібліотекаря: ІПсО. Що це і як протидіяти?
 В умовах повномасштабної війни росіяни намагаються підірвати бойовий дух українців за допомогою війни інформаційної. Розгойдування психіки, вплив на настрої і емоції, дискредитація союзників — усе це складники інформаційно-психологічних операцій. Термін ІПсО не такий відомий як, наприклад, "пропаганда" чи "інформаційна війна". Абревіатура "ІПсО" розшифровується як "інформаційно-психологічна операція". Простими словами — це застосування пропаганди (а також дезінформації, кібератак, перебільшення чи применшення інформації ) для інформаційної війни. Часто певну інформацію запускають через майданчики пропаганди, щоб надалі вона поширювалася вже самими носіями, ставала «вірусною». Інформація, яку ви чуєте від друзів та родичів - найбільш небезпечна. Люди схильні довіряти оточуючим, особливо якщо одну й ту саму інформацію з певними висновками оточення ширить масово. Часте формулювання - «влада приховує правду», тоді як лише той чи інший Телеграм-канал або чат у Вайбері представляється як єдине надійне джерело інформації. Очевидною метою росії зараз є деморалізація українців і поширення паніки та зневіри за допомогою ІПсО. Що потрібно робити, аби не стати жертвою ІПсО ворога? 1. Читайте новини ЛИШЕ з офіційних каналів. Якщо ви прочитали допис чи побачили відео на іншому інформаційному каналі - проаналізуйте самостійно цю новину. Якщо новина викликає у вас емоції - гнів, збентеженість, обурення тощо - слід зупинитись та перевірити новину на правдивість. 2. Ніколи не довіряйте одному джерелу інформації – пошукайте, хто ще із ЗМІ про це написав. Чекайте, поки інформацію підтвердять або спростують офіційні джерела комунікації. 3. Не довіряйте псевдо новинним паблікам у телеграмі, вайбері чи інших соціальних мережах - лише офіційним ЗМІ чи людям. Оскільки часто такі "пабліки" спотворюють новину заради сенсації та не несуть відповідальність за поширення фейків. Знаєте, як працює маніпуляції та пропаганда – це означає, що ви озброєний й ворогу вас не перемогти! |
5 ПРАКТИЧНИХ ПОРАД БАТЬКАМ - ДЛЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
1. Тримайте поведінку дітей в кіберпросторі під контролемДізнайтеся, які програми використовують ваші діти, і подивіться, як оцінюють їх на таких сайтах, як Smart Social. Цей сайт аналізує безпеку додатків і поміщає їх в залежності від того в зелену зону, сіру або червону.
2. Будьте свої в «інтернеті»Заходьте на сайти, де бувають ваші діти, та стежте за їх діяльністю. Періодично відстежуйте час, коли і скільки вони в режимі онлайн. Ви можете також «потоваришувати» у соцмережах, але пам’ятейте, що це справа добровільна.
3. Тримайте під контролемІснує чимало рішень, які допомагають розв’язати проблему того, що діти занадто багато часу проводять біля екрана. Так, завдяки застосуванню програмного додатка Our Pact батьки можуть встановити обмеження на телефони своїх дітей та контролювати їх використання. Наприклад, як тільки годинник проб’є 9 вечора, телефони блокуються і перебувають в такому стані аж до наступного ранку. Крім того, Our Pact вимикає певні програми (наприклад, Інстаграм) в будні, щоб діти зосередили більше уваги на шкільній діяльності. Our Pact — безкоштовний сервіс, але він має і платну версію, яка пропонує кілька корисних функцій. Завдяки Our Pact батьки можуть контролювати те, що роблять діти у вільний час, без вторгнення у їх приватне життя.
4. Підпишіть угодуЦе може звучати дивно, але доволі ефективний спосіб – просто підписати з дитиною угоду, де буде сказано про те, що вона зобов’язується виконувати певні обмеження під час перебування в інтернеті.
5. Не забувайте про медіаграмотністьЦей пункт є одним з найважливіших. Дітям важливо розповісти про небезпеки, з якими вони можуть зіштовхнутися. Ви маєте пояснити як діяти в кожній конкретній ситуації. Ви також можете попросити дитину, щоб вона сама знайшла інформацію про якийсь вид кібернебезпеки, наприклад про кібершахрайство чи кібербулінг, і розповіла вам. І пам’ятайте, що найкращим засобом, який допоможе вам у питанні цифрового виховання є постійне і дружнє спілкування зі своєю дитиною.
Щоб мінімізувати ризики стати жертвою хакерів треба дотримуватися важливих правил кібергігієни.
7 простих порад:
1) Замініть паролі у соцмережах, банківських акаунтах та на всіх сайтах, де може бути ваша персональна інформація. Радимо використовувати складні паролі, що складаються із літер та символів. Це мають бути складні набори, щонайменше 10 знаків.
2) Налаштуйте двоетапну перевірку при вході у ваш акаунт-соцмережі. Це убезпечить вас від спроби злому акаунту, адже ви отримаєте смс-повідомлення, у якому вас попросять підтвердити вхід в акаунт.
3) Встановіть антивірус та системно перевіряйте ваш пристрій на наявність загроз, що можуть зашкодити вашим даним.
4) Зробіть резервні копії важливих документів на окремих пристроях або захищених хмарних сховищах. Злочинці часто шифрують дані на зламаних пристроях без змоги відновлення.
5) Використовуйте легальне програмне забезпечення. Російські віруси нині часто поширюються через “піратське” програмне забезпечення.
6) Оновіть застосунки у своєму смартфоні та програмне забезпечення на компʼютері. Це потрібно, адже розробники постійно працюють над покращенням своїх безпекових протоколів.
7) Не вірте фейкам! Особливо у соцмережах – їх зараз багато, і їхня мета – не тільки посіяти паніку, а й дестабілізувати ситуацію в нашій країні.
Пропогуємо вашій увазі цікаву вікторину "Я - кіберполіцейський"
Як захистити себе від кібератаки? 
Останнім часом зафіксовані кібератаки, спрямовані на отримання доступу до облікових записів.
Як це зробити?
Змініть паролі у всіх акаунтах, які містять персональну інформацію (соціальні мережі, електронна пошта, інтернет-банкінг, персональні кабінети на сайтах мобільних операторів тощо). Встановіть багатофакторну автентифікацію, щоб для входу до акаунту, крім логіна та пароля, потрібно було ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або відповідний додаток.
Якими мають бути паролі?Паролі мають бути складними.
Табу використовувати для створення паролів:
загальновідомі комбінації (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 та подібні);послідовне/зворотнє написання символів або цифр;особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо).
Нагадуємо, що складний пароль може містити:
8 і більше символів,великі та малі літери,цифри та спеціальні знаки/символи.
Паролі мають відрізнятися! 
Пам’ятайте! Пароль має бути унікальним для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальної мережі, персонального кабінету на сайті інтернет-крамниці тощо.
Злочинці користуються тим, що люди, як правило, використовують однакові або схожі паролі до розважальних і фінансових сервісів. І зламавши розважальний, легко добирають пароль до фінансового.
Медіаграмотність є необхідною навичкою XXI століття для кожної людини у споживанні будь-якої інформації: новин, соціальних медіа та навіть у щоденному спілкуванні. В умовах інтенсивного розвитку медіа-простору формування навичок критичного мислення під час роботи з різноманітними інформаційними джерелами набувають надзвичайної суспільної ваги.
В Україні вже реалізовано чимало актуальних та важливих ініціатив з розвитку критичного мислення і медіаосвіти. Пропонуємо перелік ресурсів та книжок, які стануть у пригоді всім, хто бажає підвищувати рівень медіаграмотності, отримувати знання та навички аналізу й оцінки навколишнього медіаконтенту.
Навчальні онлайн-ресурси
- Лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України провела чимало цікавих досліджень із психології сприйняття медіа. На сайті Лабораторії розміщено програми експериментів, тренінги, відеоматеріали, монографії, підручники й посібники з питань соціально-психологічних аспектів масової комунікації та організації медіаосвіти.
- Онлайн-платформа проєкту “Фільтр” — це національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України, заснований у 2021 році, аби об’єднати зусилля держави, громадських організацій та медіаспільноти задля підвищення рівня медіаграмотності українців.
На платформі зібрані корисні матеріали для всіх, хто прагне зробити медіаграмотність своєю життєвою навичкою. Навчальні матеріали розміщено по рубриках для різних категорій споживачів. Для учителей та учнів — методична література з медіаграмотності про особливості інформаційного світу, гігієну соцмереж, особливості пошуку інформації, базові інструменти аргументації та удосконалення критичного мислення. Для батьків — буклети, книжки, курси, ігри тощо, покликані розвивати критичне мислення у дитячої аудиторії. Викладачам та студентам — матеріали, що сприяють впевненому орієнтуванню в сучасному інформаційному світі, формують основи свідомого та відповідального медіаспоживання. А також ігри та квести, які навчать відрізняти факти від суджень, аналізувати інформацію та аргументувати свої відповіді.
- Портал «Медіаосвіта і медіаграмотність» створений на базі он-лайн бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду «Академія української преси». Це інтерактивна професійна платформа для спілкування медіаосвітян та всіх, хто бажає отримати знання та навички з медіаграмотності. Портал містить розділи як для всіх категорій медіапедагогів, так і для медіаспоживачів, а також матеріали стосовно міжнародного досвіду впровадження медіаграмотності.
Книжки, теоретичні розробки та напрацювання у галузі медіаосвіти
Ця книжка — справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Український дипломат і комунікатор Дмитро Кулеба, орієнтуючись на прикладах України, інших країн та власний досвід, проаналізував, як відбувається війна за реальність в інформаційному просторі та виокремив п’ять правил, які допоможуть навчитись у ній перемагати. Наприкінці кожного розділу — рубрика “Що робити?”.
«Телебачення, соцмережі, онлайн-платформи і спільноти, реклама, блогери, фейки і декілька версій правди на будь-яку тему – все це оточує кожного з нас щохвилини... З усіх боків різні сили воюють за те, щоб вплинути на наше сприйняття реальності та схилити нас на свій бік. Ми й самі постійно, іноді несвідомо, воюємо. Книжка саме про те, як перемагати у цій війні за реальність. Читайте, якщо хочете знайти точку опори у вселенському інформаційному потопі, зрозуміти, як налаштована машина комунікативної війни і не дозволяти іншим маніпулювати вашими емоціями, переконаннями і вибором» - розповідає автор.
Фейк — це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації.
До того ж фейк — це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Як розпізнати фейк?
Фотофейк
Щоб перевірити фотографію, потрібно скористатися пошуком Google. Якщо користуєшся Chrome, натисни на зображення правою кнопкою миші та обери «шукати зображення в Google». Перевір, чи співпадає дата попередніх публікацій світлини з датою події, що на ній зображена. Також зверни уваги на деталі (чи не скористався хтось редактором) та опис фото. Якщо у тебе інший браузер, спробуй розширення Who stole my pictures?
Ще кілька корисних інструментів для перевірки фото:
- RevEye Reverse Image Search — розширення для Chrome
- TinEye — перевірка зображення за посиланням
- Image Edited? — пошук слідів редагування
- Jeffrey’s Image Metadata Viewer — можна переглянути метадані зображення
Відеофейк
Перевіряй відео з YouTube, опубліковані на інших сайтах. Для цього переходь на YouTube. Там зверни увагу на опис, дату публікації, автора. Також варто читати коментарі інших користувачів. Хтось з них міг помітити деталі, яких не помітив(-ла) ти та написати про це.
Щоб знайти інформацію про відео з інших плеєрів, спробуй пошукати за скріншотом або просто придивися до деталей на ньому. Можливо, там видно назви вулиць, місця, погоду чи людей, що якось схарактеризують його.
Щоб перевірити відео з YouTube:
- Youtube DataViewer — показує точну дату та час завантаження відео та картинки з нього, які можна використати у пошуку.
- InVID – In Video Veritas! — плагін для Firefox та Chrome, розбиває відео на кадри та шукає першоджерело.
Фейкові новини
Найкраще, що ти можеш зробити, аби у твоїй стрічці було менше фейків, стежити лише за перевіреними медіа джерелами. Проте, соцмережі все ж приноситимуть купу рекомендацій, в яких ти ніколи не зможеш бути впевненим(-ною) на всі сто. Більшість з них матимуть клікбейтні заголовки (щось сенсаційне, але не обов’язково правдиве), жахаючі/інтригуючі картинки та купу поширень і коментарів від ботів. Звертай на це увагу! Крім того, завжди перевіряй чи заголовок статті підтверджує те, що там написано.
Розширення, що допомагають побачити фейк:
- Fake news detector — розширення для Chrome.
- B.S. Detector — розширення для FireFox.
- NewsGuard — підтримує більшість браузерів, є мобільний додаток.
Сподіваємося, наші поради допоможуть тобі здолати всі фейки на шляху до кришталево-чистого інфопростору. Пам’ятай, нікому не можна довіряти без перевірки!